- палений
- —————————————————————————————па́ленийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
палений — а, е. 1) тільки па/лений. Дієприкм. пас. мин. ч. до палити I. || па/лено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який горів (у 1 знач.); горілий. || у знач. ім. па/лене, ного, с. Те, що виділяє запах згару. 3) у знач. прикм. П … Український тлумачний словник
палений — [па/леинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
карамель — і, ж. 1) збірн. Сорт твердих цукерок, що їх виготовляють із цукру та патоки з додаванням ароматних і фарбувальних речовин. 2) спец. Палений цукор, що вживається для фарбування кондитерських виробів … Український тлумачний словник
гарячий — 1) (про сонце, вогонь тощо який дає багато тепла), жаркий, пекучий, палючий, палкий, палахкий, палахкотливий, шпаркий 2) (який має високу температуру; дуже нагрітий), розпечений, розжарений, жагучий, палений, вогненний, вогняний, вогнистий 3)… … Словник синонімів української мови
горілий — (який зазнав дії вогню), палений; обгорілий, обпалений (ушкоджений вогнем); підгорілий, підпалений, пригорілий, припалений (трохи, частково); обвуглений, обвуглілий (укритий чорним нальотом) … Словник синонімів української мови
випалений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
карамель — 1 іменник жіночого роду цукерка карамель 2 іменник жіночого роду палений цукор … Орфографічний словник української мови
невипалений — прикметник … Орфографічний словник української мови
твердовипалений — прикметник … Орфографічний словник української мови
галуни природні — квасцы естественные alunites, alum *Alaun, Naturalaun мінерали, подвійні водні сульфати алюмінію і лужних катіонів. Загальна формула MAl(SО4)2х12Н2О, де M Na+, К+, NH4+. Розрізняють натрієві, калієві, амонієві галуни та ін. Форма реалізації… … Гірничий енциклопедичний словник